ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин в господарствах Запорізької області у квітні 2021 року
В березні спостерігалася мінлива, із значними коливаннями температури повітря погода. За даними Гуляйпільської станції з гідрометеорології, середньомісячна температура повітря становила 2,1-4,1?С тепла. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до 12-14?С тепла, а мінімальна – на початку березня, становила 6-8?С морозу. Місячна кількість опадів становила 11-47 мм.
Загалом погодні умови зимового-весняного періоду сприяли добрій перезимівлі шкідників, загибель яких за попередніми даними становитиме не більше 5-10%.
В квітні, з підвищенням температурного режиму спостерігатиметься активний розвиток та зростання шкодочинності шкідників та хвороб.
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
Основну увагу в квітні слід приділити захисту посівів від личинок хлібного туруна, клопа шкідливої черепашки, підгризаючих совок, бур’янів та особливо хвороб, розвитку яких сприяли погодні умови осіннього та зимового періодів.
Личинками хлібного туруна (жужелиця) за чисельності 0,5-2,0 екз./м² заселено 7-20%
площ озимої пшениці, посіяній по колосовим попередникам. Віковий склад личинок: І-36%, ІІ- 64%. Живлення шкідника триватиме до кінця квітня.
Тому необхідно установити контроль за динамікою розвитку личинок шкідника, проводити регулярні обстеження посівів озимих зернових культур. За наявності більше 3-4 екз./м2 личинок проводять вибіркові обприскування Альфагардом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, Бореєм, КС, 0,16 л/га, Данадимом Мікс, КЕ,1,0 л/га, Дурсбаном, 480, к.е., 1-1,5л/га, Нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, Пірінексом, КЕ, 1,2 л/га, Пірінексом супер, КЕ, 1,0 л/га, Суперкілом 440, КЕ, 0,7 л/га, Фостраном, КЕ, 1,5 л/га, Шаманом, КЕ, 1,0 л/га, іншими препаратами відповідно до Переліку.
Хлібні клопи – шкідлива черепашка, гостроголовий, інші за температури листової підстилки 17°С виходитимуть з місць зимівлі, а за стійкої теплої погоди і середньодобових температур 12-14, максимально 18-20°С (збігається з розпусканням бруньок на тополі й кленові) перелітатимуть на озимину. Переліт шкідника, зазвичай на відстань 10-15 км, інколи на рівних площах і до 50 км, може тривати більше 20 днів.
Навесні живлення клопів стримує ріст стебла, викликає пожовтіння та відмирання центрального листка. Пошкодження на початку виходу рослин у трубку, спричинятимуть загибель центрального стебла, перед колосінням – білоколосість і недорозвиненість зерна. За наявності 2-4 перезимувавших клопів посіви слід захищати шляхом вибіркових обприскувань Актарою 25WG, ВГ, 0,1-0,14 кг/га, Альфагардом 100, к.е.,0,1-0,15 л/га,Альтексом, КЕ, 0,1-0,15 л/га, Блискавкою, КЕ, 0,10-0,15 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, Вантексом, Мк.с., 0,06-0,07 л/га, Данадимом стабільним, к.е., 1,0-1,5 л/га, Децисом Профі 25 WG, ВГ, 0,04 кг/га, Енжіо 247SС, КЕ,0,18 л/га, Нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, Карате Зеоном 050 СS, мк.с., 0,15 л/га, Фостраном, КЕ, 1-1,5 л/га, Пірінексом Супер, КЕ, 0,4-1,0 л/га, Протеусом 110 ОД, МД, 0,5-0,75 кг/га, Шаманом, к.е., 0,75 л/га, Фастаком, КЕ, 0,10-0,15л/га, Ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, іншими.
Прогнозується осередкова шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична,
шведська), зимуючий запас яких на території області переважно незначний.
З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого
розпочнеться активний виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня.
Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які
пошкоджуватимуть рослини. Основну увагу необхідно звернути на ярі зернові
культури в період сходів, де можливе формування осередків з підвищенною
чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам
кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.
Ефективність хімічних препаратів досягатиметься при обробці в період найбільш
активного льоту шкідника. За наявності 30-40 мух/100 п.с. проводять обприскування
крайових смуг або всього посіву інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і
агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
З ІІІ декади квітня можлива шкодочинність злакової листовійки, осередки якої
знешкоджують дозволеними інсектицидами (ЕПШ 50 гусениць/м2).
В ІІ декаді квітня розпочнеться заселення посівів злаковими попелицями. Прогнозується високий рівень шкодочинності даного виду шкідника, зимуючий запас якого формувався за відносно сприятливих погодних умов осіннього періоду.
Окрім механічних пошкоджень, попелиці являються переносниками вірусних та
мікоплазмових хвороб. Повсюдно заселятимуть посіви та шкодитимуть хлібні блішки, зимуючий запас яких значно збільшився в порівнянні з минулим
роком. Найбільшої шкодочинності вони завдаватимуть ярим колосовим пізніх строків посіву та рослинам на полях з малими запасами грунтової вологи.
Посіви зернових на початку місяця заселятимуть та пошкоджуватимуть також
хлібні п’явиці, шкодочинність яких зростатиме за сухої і теплої погоди. Масова яйцекладка шкідника очікується в ІІІ декаді квітня. В осередках високої чисельності ймовірні значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. В останні роки спостерігається суттєве збільшення шкідливості даного виду шкідників.
За наявності, у фазі сходів-кущіння на посівах ярих та у фазу кущіння озимих зернових культур, смугастої хлібної блішки – 6-8 екз./м², п’явиці – 10-20 жуків/м2, попелиці – 100 екз./м² рекомендовано обприскування крайових смуг або всього посіву дозволеними інсектицидами.
Метеорологічні умови осінньо-зимового періоду сприяли накопиченню та
поширенню комплексу хвороб. В першу чергу очікується значний розвиток
борошнистої роси, септоріозу та гельмінтоспоріозних плямистостей. Активне зараження рослин відбуватиметься з підвищенням температурного режиму, стримуватимуть розвиток хвороб: тривала відсутність опадів та низькі температури.
ЗЕРНОБОБОВІ КУЛЬТУРИ ТА БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ
Посіви гороху на протязі місяця будуть пошкоджуватися бульбочковими
довгоносиками, зимуючий запас яких зріс в порівнянні з минулим роком та складає 1-
3 екз./м². Шкодочинність жуків зростатиме за сухої і жаркої погоди. В ІІІ декаді
очікується початок заселення посівів гороховою попелицею.
У відростаючих багаторічних травах повсюдно спостерігаеться вихід із місць
зимівлі та живлення бульбочкових та інших видів довгоносиків і шкідників.
Обприскування посівів проти довгоносиків проводять за наявності 10-15 жуків/м2
для гороху та 5-8 екз. для багаторічних трав дозволеними до використання
препаратами.
ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ
Впродовж квітня на ріпаку шкодитиме комплекс шкідників – хрестоцвіті блішки, ріпакові листоїди, квіткоїди, прихованохоботники, оленка волохата, білани та інші.
Відродження личинок листоїда очікується на початку ІІ декади квітня, в
залежності від погодних умов вони розвиватимуться 10-28 днів, живлячись при цьому
листям. За надпорогової чисельності шкідник завдаватиме відчутної шкоди.
Шкодитимуть ріпакам хрестоцвітні клопи, висмоктуючи соки із листя і стебел,
викликатимуть їх пожовтіння, а іноді і повну загибель. Шкодочинність зростатиме в
посушливий період.
За температури +15°С ріпаки заселятимуть квіткоїди (ІІ-ІІІ декади). Самки відкладатимуть яйця в бутони, в яких через 5-12 днів розвиватиметься личинка, у молод- шому віці личинки здатні переходити в неушкоджені бутони.
За масового розвитку і відсутності захисних заходів значної шкоди ріпакам,
особливо ярим, завдаватимуть хрестоцвіті блішки, пошкодження якими іноді
призводитимуть до загибелі всієї рослини. Активність блішок зростатиме в суху і жарку
погоду.
Активне заселення посівів стебловим капустяним прихованохоботником пройшло у ІІІ декаді березня. З підвищенням температурного режиму, шкідник, після додаткового живлення, спарюватиметься та відкладатиме в стебла та черешки листя яйця, з яких через 5-12 днів відроджуватимуться і шкодитимуть личинки.
Протягом І-ІІ декад квітня спостерігатиметься живлення личинок ріпакового пильщика, завдаючи значного ушкодження рослинам. Під час цвітіння рослини
ріпаку пошкоджуватиме оленка волохата (бронзівка).
Прогнозується підвищений розвиток хвороб, зокрема фомозу, борошнистої
роси, плямистостей, поширенню яких сприятиме тепла та дощова погода.
Від хвороб посіви оздоровлюють обприскуючи дозволеними фунгіцидами. До
початку бутонізації вегетуючі рослини від листоїдів, пильщиків,
прихованохоботників, блішок та клопів за ЕПШ понад 3 екз./м² захищають
дозволеними до використання інсектицидами. Проти квіткоїдів обробки необхідно
провести до початку цвітіння ріпаку. Особливу увагу при цьому слід звернути на
заходи щодо недопущення отруєння бджіл. Потрібно передбачити застосування
малотоксичних для бджіл препаратів.
ПЛОДОВІ НАСАДЖЕННЯ ТА ВИНОГРАД
При середньодобовій температурі 10оС на початку набухання - розпускання
бруньок (кінець І декади) плодові дерева почнуть заселяти яблуневий квіткоїд та
сірий бруньковий довгоносик.
В ІІ декади квітня можливе масове заляльковування плодових пильщиків
(яблуневий, грушевий), літ яких очікується в кінці місяця. Відбуватиметься також заляльковування гусениць яблуневої плодожерки, літ якої ймовірно розпочнеться наприкінці квітня, або на початку травня. Повсюдно, із зростанням температурного режиму відроджуватимуться і шкодитимуть кліщі, попелиці, щитівки, несправжньо- щитівки, листоблішки. За сприятливих погодних умов в кінці місяця можна очікувати на вихід гусениць яблуневої молі. Відродження розанової листокрутки прогнозується у ІІІ декаді. Шкодитимуть жуки оленки волохатої, які мігруватимуть з культури на куль- туру залежно від термінів цвітіння. Загалом в поточному році прогнозується значне зростання чисельності та шкідливості цього виду шкідника.
Очікується значне ураження кісточкових культур хворобами, зокрема моніліозом та
кучерявістю листя. Розвитку моніліозу (моніліальний опік) сприятимуть висока вологість і помірні температури повітря 12-16°С. Масове поширення кучерявості листків персика
обумовлюватиме прохолодна дощова погода (10°С), наявність туманів, рос. За
температури повітря 18-25°С і значного насичення повітря вологою ймовірний
масовий розвиток борошнистої роси.
На початку розпускання бруньок зерняткові сади захищають від листогризучих,
сисних шкідників та хвороб препаратами на основі таких діючих речовин як
тіаметоксам, диметоат, хлорпірифос + циперметрин з додаванням проти парші та інших хвороб фунгіцидів з такими діючими речовинами як ципродиніл, гідроксид міді,
манкоцеб.
У фазу відокремлення бутонів - рожевий бутон проти хвороб застосовують
фунгіцидні препарати на основі дифеноконазолу, ципродинілу, тіофанат-метилу, з
додаванням інсектицидів, дотримуючись чергування препаратів.
На початку розпускання бруньок кісточкових, у фазу рожевого бутона (персик,
абрикос) проти хвороб проводять обприскування фунгіцидами на основі тіофанатметилу, ципродинілу. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні,
сливи (перед цвітінням) проводять комплексний обробіток фунгіцидами та
інсектицидами, відразу після закінчення цвітіння обприскування повторюють,
чергуючи препарати. Літ метеликів першого покоління гронової листокрутки на виноградниках прогнозується наприкінці ІІІ декади квітня.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки
безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98
«Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Любов Муковська, начальник відділу прогнозування,
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків,
Управління фітосанітарної безпеки
