Верхня Терса
Село Верхня Терса знаходиться на відстані 17 км від міста Гуляйполе. Назва села походить від назви річки Терса у верхів'ї якої воно засноване у 1884 році гуляйпільськими селянами, достовірність цього підтверджує витяг із протоколу №6 від 20.10.1884 року засідання повітової земської управи, де слухали доповідь про клопотання гуляйпільських селян на видачу їм через губернське управління позички у сумі 3000 крб. з чотирма з половиною річних для виселення з Гуляйполя під гарантії повітового земства. Всього виселялось 72 сім'ї. Земські збори ухвалили це, казна надала позику і у 1884 році виникло село Верхня Терса. Оселились переважно бідняцькі родини. Через тринадцять років після заселення, 1897 році у селі нараховувалось 717 душ, 117 дворів. Мали 1390 десятин землі. Політикою жителі села цікавились мало, але події революції 1905 року знайшли відгук і Верхній Терсі. З 19 грудня 1905 року до 31 січня 1907 року село перебувало на воєнному становищі. Столипінська реформа сприяла соціальному розшаруванню жителів села. Напередодні І Світової війни в селі було 137 дворів, у яких мешкало 1107 осіб. Працювала в селі земська чотирирічна школа, заснована у 1888 році. Станом на 1913 рік 86 із 173 дітей шкільного віку залишались поза навчанням. Не кращим було й медичне обслуговування. Село не мало навіть фельдшера, найближча лікарня, що в Гуляйполі, обслуговувала п’ять волостей. В селі працював цегельний завод. До 1917 року у селі нараховувалось 127 дворів, у яких проживали 793 мешканці.
В часи революційних змагань бачили верхньотерсянці австро-німецькі війська, денікінців, врангелівців, махновців та більшовиків. В січні 1918 року було обрано сільську раду, головою її став Леонтій Олексійович Шпундря. 1921-1922 рр. жителі Верхньої Терси потерпали від голоду, наслідки якого були ліквідовані протягом 1922-1923 рр. В тридцятих роках у Верхній Терсі діяли колгоспи «Переможець», «Комунар». В 1937-1938 рр. через село пройшла хвиля репресій. 5 жовтня 1941 року село було окуповане гітлерівцями. На фронтах 1941-1945 рр. загинуло, пропало безвісти та померло від ран 175 жителів Верхньотерсянської сільської ради, 102 особи вивезено до Німеччини. Збитки від війни склали для села 13363,5 тисячі карбованців.
До довоєнного рівня виробництва продукції сільського господарства досягнуто було у 1948 році. 23 вересня 1950 року у Верхній Терсі створено колгосп імені Леніна. З кожним роком село розвивалось, і не дивлячись на всі складнощі розвиток села мав позитивну тенденцію. Сільська рада дбала про благоустрій села. На кінець 60-х рр. двадцятого століття на 12 кілометрів простягся сільський водогін, прокладено 13 кілометрів тротуарів, забруковано центральну вулицю, насаджено нові сади. Розпочате будівництво лікарні на 30 ліжок, працювало 3 дитячих ясел. В селі розвивались фізкультура і спорт. Підготовлено 15 розрядників з різних видів спорту. В Будинку культури була стаціонарна кіноустановка, працювали хоровий, драматичний, вокальний гуртки, струнний і духовий оркестри. Семидесяті та восьмидесяті роки минали в праці та розвитку сільської території зі своїми досягненнями та проблемами. Перебудова 1985 року та 1990-ті роки були важким випробуванням для селян, але село вистояло.
1998 рік почався для селян Верхньотерсянської сільської ради з реформування колгоспу імені «Леніна», на його базі утворилось ТОВ «Агро-Континент». На початку 2000-х років село було газифіковане, сільськогосподарське підприємство відновило свої позиції та стало одним з найкращих господарств у районі, маючи найкращі показники в усіх сферах виробництва. В 2002 році на баланс сільської ради було переведено заклади культури, освіти, охорони здоров’я. Для забезпечення населення питною водою створено комунальне підприємство «Водограй». Впродовж 2000-х років і по сьогоднішній час при тісній співпраці ТОВ «Агро-Континент» сільської та районної рад розвивалась інфраструктура села, впроваджувалися енергоощадні технології. В дитячому садку, школі, амбулаторії сімейної медицини встановлені твердопаливні котли, замінені вікна на енергозберігаючі. Працює вуличне освітлення, водогін, ремонтуються вулиці села.
Російська агресія на Сході країни важко вдарила і по Верхній Терсі, страшною звісткою стала загибель солдатів Негера Івана Івановича та Левченка Євгена Миколайовича.
В 2017 році на території Верхньотерсянської сільської ради відбулись вибори до Воздвижівської ОТГ, таким чином з 1 січня 2018 року Верхньотерсянська сільська рада припинила своє існування внаслідок реформи децентралізації. Село Верхня Терса, Цвіткове, Гірке а також Криничне ввійшли до складу новоутвореної Воздвижівської громади.
