Новини ГУ ДФС у Запорізькій області
Підприємець – платник єдиного податку надає в оренду частину приміщення. Що необхідно враховувати?
Фізична особа-підприємець, що застосовує спрощену систему оподаткування, має обмеження при здійсненні орендних операцій.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:
- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Фізична особа - власник нерухомого майна не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.
Тобто, громадянин може надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.
Підприємець – платник єдиного податку може надавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 га, якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.
Також підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та надавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 кв. м, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в оренді.
Звертаємо увагу, що підприємці-платники єдиного податку 2–ї групи можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню.
Отже, підприємець, який надає в оренду власну нерухомість, площа якої не перевищує граничні норми, може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку 2-ї групи за умови внесення до реєстру платників єдиного податку такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна та надання цих послуг платникам єдиного податку та населенню.
Зазначена норма визначена п. 291.4 та п.п. 291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.
Спрощено порядок ведення касових операцій
Постановою правління НБУ від 12.02.2019 р. № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.
Постанова НБУ №37 набрала чинності з 15.02.2019 року (опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України 14.02.2019 року).
Постановою № 37 зокрема:
- уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи, а саме, визначено, що це – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
- розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;
- внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
- визначено, що oприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).
Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Важливо для суб’єктів зовнішньоекономічних відносин:
новації у поданні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України
07.02.2019 року вступив в дію Закон України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Із зазначеної дати (з 07.02.2019) втратив чинність Декрет КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та
Указ Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», які передбачали декларування наявних у резидентів валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України.
Положення Закону № 2473 не містять вимог щодо такого декларування.
Отже, суб’єктами підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація) за звітні періоди, починаючи з 1 кварталу 2019 року, не подається.
Останнім періодом, за який необхідно було подавати Декларацію, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року).
