Як фермерським господарствам сплачувати єдиний внесок з 2018 року?
З 01 січня 2018 року членів фермерського господарства визначено платниками єдиного внеску, і як наслідок, вони з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску (п. 51 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Ця норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша, визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону України від 19.06.2003 № 973 «Про фермерське господарство»).
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів.
У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (частина 1 та 2 ст. 27 Закону № 973).
Отже, голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню як платники єдиного внеску (крім випадків, коли голова або інший член фермерського господарства належить до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах).
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році - 819, 06 грн.).
У разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, необхідно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність.
Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17.
Оріхівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області
